пʼятниця, 8 листопада 2013 р.

Мово ж моя мово, мово чарівнице ...


                

  Щорічно 9листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора – Літописця в Україні відзначається День української писемності та мови.
Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки. Людині визначено Богом місце народження,країна, небо. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова,твій народ завжди будуть з тобою.
Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу.
Провідний бібліотекар районної бібліотеки для дітей Наталія Литвин з учнями 3А класу НВК№3 провела свято «Мово ж моя мово, мово чарівнице, не всиха духовно батьківська криниця», де діти дізнались про витоки нашої мови, почули від бібліотекаря,учителя і самі говорили слова любові і вдячності до нашої української мови.



             
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

 

        Толерантність врятує світ.

    В Олександрівській районній бібліотеці для дітей для учнів 6 класу загальноосвітньої школи 1-111 ступенів №1 (класний керівник Валентина Олександрівна  Калініченко) пройшов урок толерантності «Толерантність врятує світ», на якому учні не тільки дізнались про значення самого слова «толерантність», а й почули цікаву історію про походження цього слова, почули прислів’я, створені в різні часи, різними народами, які належать до різних світів, культур, релігій, але усі вони закликають до згоди, до терпіння, до миру. Діти приймали активну участь в проведені уроку: бібліотекар Людмила Іванівна Рибалка    запропонувала дітям картки з фрагментами з ромських приказок, а учасники повинні були знайти серед запропонованих фрагментів пари, тобто утворити приказку.
    Крім того, діти  дізнались про легендарний символ румунського народу «марцішор», легенди молдавського народу, про традиції та обряди єврейського населення та багато інших цікавих фактів про національні (етнічні) меншини, що проживають в Україні і зокрема на території нашого регіону.
   Думаю, що всі присутні на заході зрозуміли, що коли людина навчиться подумки ставити себе на місце інших і, таким чином, корегувати свою поведінку, вона стане по-справжньому толерантною. Це непросто, але ми, дорослі і діти, повинні до цього прагнути.
Тільки мир і злагода, взаємодопомога, подолання особистого егоїзму принесуть щастя і впевненість у майбутньому.